Як відомо, минулий рік, закінчився в жорсткому протистоянні Громади
Приірпіння та місцевої влади(читай ЗРАДИ) в питанні захисту зелених зон
Приірпіння. Громада навіть «нагородила» місцеву владу «чорними мітками
-попередженнями», що не аби як роздратувало чиновників та голубих
депутатів з провладної більшості.
Громаді Приірпіння не звикати до закручених детективних романів під
умовною назвою «земельні дерибани», які можна сміливо висувати на
здобуття будь якої мистецької премії. Писати ж такі «романи» не складає
жодних труднощів, бо «херої» та дійові особи тут завжди ті ж самі —
діючі ірпінські посадовці!
Тож зануримо наших шановних читачів в чергову серію багатосерійного кримінального детективу, з поки що невідомим фіналом.
7 вересня минулого року, «народилось» Громадське звернення ініціативної
групи ірпінців, з категоричною вимогою припинити вирубку та забудову
зеленої зони в межах вулиць Дзержинського, Жовтневої, Н. Рибака та
інших.
На що не забарилася відповідь міського голови пана Скаржинського у якій
він лаконічно повідомив, що це рішення ухвалювалося впродовж 2008 – 2010
років. Тобто, у перекладі з бюрократичної на людську, мовляв, нема за
мною ніякого гріха, а це натворили мої кляті попередники.
Може б і ми йому повірили, адже ж не буде нагло в очі брехати такий
високоповажний державний муж містечкового значення, якби не мали на
руках відповідних документів. Скажімо, ухвалу десятої сесії шостого
скликання від 14 квітня 2011 року у якій визнано не чинним цілий ряд
рішень, прийнятих попередниками наших сьогоднішніх депутатів.
Але ж саме цими рішеннями попередників і заборонялося вести у цих зонах будь-які будівельні роботи!!!
Бо це були землі рекреаційного призначення(довідково: Землі
рекреаційного призначення — земельні ділянки, зайняті територіями
будинків відпочинку, пансіонатів, кемпінгів, туристичних баз,
стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок
і мисливців, дитячих туристичних станцій, парків, зелених зон навколо
міст та інших населених пунктів, навчально-туристичних стежок,
маркованих трас, дитячих і спортивних таборів, які розташовані поза
землями оздоровчого призначення.)
Одним помахом руки їх відмінили, постановили що ніякі то не парки і
не сквери, а саме місце для житлової забудови. Таким чином, цьому
єзуїтському рішенню, підписаному Скаржинським, було надано вигляду
легітимності.
А по тому, наш найчесніший державний муж із спокійною совістю почав
пачками розсилати відповіді на всі звернення громадськості, що ніякого
парку чи зеленої зони там ніколи не було і бути не могло.
Маємо і ще один, надзвичайно цікавий документ. Це додаток №1 до рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011р.
У ньому перераховані приз віща тих, кому і роздали ( звісно ж,
БЕЗКОШТОВНО ) по 10 соток власності всієї громади з прадавнім сосновим
лісом. На перший погляд, люди як люди.
Десь навіть закрадається думка, а може це саме ті, хто заслужив і
вистраждав, і ось, нарешті, нагорода знайшла героїв! Ага, якби не так!
Уявляю, як здивуються сотні черговиків: ветеранів, інвалідів,
багатодітних сімей, афганців та чорнобильців, які десятками років
отримують одну і ту ж відповідь – землі немає. А от більшість із
перерахованих у цьому списку, навіть місяця не простояли у черзі. Тільки
зволив написати заяву — і нате вам: розпишіться і отримайте!
Як на мене, відповідь напрошується сама по собі. Це «підставні», а
насправді розкішний шмат Батьківщини у власність знову отримали ті хто і
мав отримати — «небожителі» при посадах і мандатах. А міський бюджет
знову «пролетів» на сотні мільйони гривень. І кого там хвилює, що у
міських дитсадках вже й малечу годувати нема за що.
Скільки таких афер вже «прокручено» на території нашого
багатостраждального Ірпеня – важко й полічити, хоча якби за це взялися
відповідні органи, то в них би, без сумніву, вийшло. Але те, як
крадуться мільйони громадських коштів, наших доблесних правоохоронців,
чомусь не цікавить. Сумно, а тим часом міський бюджет і власність
громади продовжують «пиляти» собі у кишеню кілька десятків власть
імущих.
Чуда не сталось, ці "відомі" коцюбинські дівчата дуже передбачувані! Савчучка-регіоналка та вірна служка Петра Мельника, Бідула неприхована тушка , а Володарська ситуативна тушка(дуже хотіла бути секретаркою Ради).Дивно ,куди дивиться місцевий осередок Батьківщини, адже Володарська зайшла в раду під прапорами Батьківщини, а таких треба жорстоко люструвати!!!
17.02.2012
1.Сашко
Во цирк -точно что криминальный роман. А как интересно проголосовали наши представители в ирпеньраде : Валечка Володарская и Людочка Бидулка? Да и Савчук Галиночка вроде как из коцюбы!!!!
При використанні текстових матеріалів сайту гіперпосилання на "www.kotsubynske.org" ОБОВ'ЯЗКОВА! Використання фотоматеріалівсайту без письмового дозволу редакції ЗАБОРОНЕНО! Редакція проекта може не поділяти думки автора і не несе відповідальності за авторські матеріали.
