І от біда! Для цього ж треба знову якось обдурити народ. Добрих справ – нуль, макулатура у вигляді дорогих газет-одноденок не діє. Нічого не поробиш – доводиться йти в маси.

8 серпня відбулася цікава зустріч на вулиці Паризької Комуни. Депутат селищної ради Костянтин Коваленко привів до людей секретаря цього ж органу Олександра Ковтача та начальника жеку Петра Пушанка. В порядку денному значилися два питання: земельні питання та проблема водопостачання.

Втім, організатори заходу народ явно надурили – ніхто й не думав рухатися відповідно до поряду денного. Замість того, аби пояснювати присутнім, на яких підставах та кому конкретно було роздано ліс, ведучий заходу пан Коваленко почав малювати демонічний образ з Вашого покірного слуги, автора цього матеріалу. Ну й звісно натхненно лаяти сайт селища.

Громадянам звичайно ж це дуже швидко набридло. Одна жінка без лишніх присідань запитала пана Коваленка: „І оце Ви нас всіх тут позбирали лишень задля того, аби публічно полаяти Єременка, „Відкрите коло” та сайт Коцюбинського?!” Інші люди теж не соромилися виказувати своє незадоволення.

Аби хоч в якійсь мірі зробити зібрання корисним та цікавим для запрошених, я вирішив нагадати пану Коваленку порядок денний, а саме його перший пункт – земельні питання. „Надайте нам список кому Ви передали ліс”, - вкотре я звернувся до депутата. „Надайте! Надайте!” – залунали вигуки 50 чоловік, які мали нещастя прийти на акцію безсмістовного піару кількох селищних „дєятєлей”. Та депутат шокував усіх своєю безпосередністю, й заявив, що нічого такого на цих зборах надавати не буде.

Зрозумівши, що від цього партизана нічого не доб’єшся, я нагадав людям, що посеред нас присутній Ковтач. Проте, друга особа селища також нічого своїм виборцям щодо лісу не сказала.

Закінчивши перший пункт порядку денного так його і не розпочавши, трійця перейшла до наступного - проблеми водопостачання. Виявилося, що жек за 3 місяці до виборів раптом згадав, що у селищі існуюють труби і їх треба міняти. Директор установи Петро Пушанко засипав усіх обіцянками про заміну труб.

В решті-решт, покидаючи односельців Ковтач із Коваленком чесно визнали, що прихопили собі земельки. „Були б Ви на моєму місці, Ви те ж би голосували за розподіл лісу! Я сам взяв та й Вам усім дам!”, - вигукував на прощання селсек.

От тільки не знає користолюбива душа, що нам краденого не треба. Не вийде записати нас в співучасники своїх афер!

П.С. Шановні односельці! Сьогодні чи не кожен депутат забігав по виборцях, стоїть на колінах і просить написати заяву на отримання землі.
Поважайте себе, і не робіть цього. Ми ж не кайдаші якісь, аби убивати унікальність навколишнього світу за дармову крадену земельку.

П.С. №2 Житлове питання Коцюбинського ми будемо вирішувати не через знищення живої природи. Наш шлях – це будівництво зручних багатоповерхівок для коцюбинчан замість прогнивших бараків вулиці Доківської, які будуть знесені.